| припрягти́ся – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | припрягти́ся, припрягти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припряжі́мося, припряжі́мось, припряжі́мся | |
| 2 особа | припряжи́ся, припряжи́сь | припряжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припряжу́ся, припряжу́сь | припряжемо́ся, припряжемо́сь, припряже́мся |
| 2 особа | припряже́шся | припряжете́ся, припряжете́сь |
| 3 особа | припряже́ться | припряжу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припрі́гся | припрягли́ся, припрягли́сь |
| жін.р. | припрягла́ся, припрягла́сь | |
| сер.р. | припрягло́ся, припрягло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| припрі́гшись | ||