| | |
| припрягти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припрягти́ся, припрягти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припряжі́мося, припряжі́мось, припряжі́мся |
| 2 особа | припряжи́ся, припряжи́сь | припряжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припряжу́ся, припряжу́сь | припряжемо́ся, припряжемо́сь, припряже́мся |
| 2 особа | припряже́шся | припряжете́ся, припряжете́сь |
| 3 особа | припряже́ться | припряжу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | припрі́гся | припрягли́ся, припрягли́сь |
| жін.р. | припрягла́ся, припрягла́сь |
| сер.р. | припрягло́ся, припрягло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припрі́гшись |
