| припу́дити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (принести щось важке) | ||
| Інфінітив | припу́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припу́дьмо | |
| 2 особа | припу́дь | припу́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припу́джу | припу́димо, припу́дим |
| 2 особа | припу́диш | припу́дите |
| 3 особа | припу́дить | припу́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припу́див | припу́дили |
| жін.р. | припу́дила | |
| сер.р. | припу́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| припу́джений | ||
| Безособова форма | ||
| припу́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| припу́дивши | ||