| | |
| припусти́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зробити помилку, щось нечесне тощо) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припусти́тися, припусти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припусті́мося, припусті́мось, припусті́мся |
| 2 особа | припусти́ся, припусти́сь | припусті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припущу́ся, припущу́сь | припу́стимося, припу́стимось, припу́стимся |
| 2 особа | припу́стишся | припу́ститеся, припу́ститесь |
| 3 особа | припу́ститься | припу́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | припусти́вся, припусти́всь | припусти́лися, припусти́лись |
| жін.р. | припусти́лася, припусти́лась |
| сер.р. | припусти́лося, припусти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припусти́вшись |
