| припусти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (прийняти за можливе; допустити) | ||
| Інфінітив | припусти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припусті́мо, припусті́м | |
| 2 особа | припусти́ | припусті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припущу́ | припу́стимо, припу́стим |
| 2 особа | припу́стиш | припу́стите |
| 3 особа | припу́стить | припу́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припусти́в | припусти́ли |
| жін.р. | припусти́ла | |
| сер.р. | припусти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| припу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| припу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| припусти́вши | ||