| приска́ржити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | приска́ржити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приска́ржмо | |
| 2 особа | приска́рж | приска́ржте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приска́ржу | приска́ржимо, приска́ржим |
| 2 особа | приска́ржиш | приска́ржите |
| 3 особа | приска́ржить | приска́ржать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | приска́ржив | приска́ржили |
| жін.р. | приска́ржила | |
| сер.р. | приска́ржило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| приска́ржений | ||
| Безособова форма | ||
| приска́ржено | ||
| Дієприслівник | ||
| приска́рживши | ||