| приста́витися – дієслово недоконаного виду | ||
| (бути поставленим впритул до чогось; бути призначеним; прикинутися кимсь – діал.) | ||
| Інфінітив | приста́витися, приста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приста́вмося, приста́вмось | |
| 2 особа | приста́вся | приста́втеся, приста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приста́витимуся, приста́витимусь | приста́витимемося, приста́витимемось, приста́витимемся |
| 2 особа | приста́витимешся | приста́витиметеся, приста́витиметесь |
| 3 особа | приста́витиметься | приста́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приста́влюся, приста́влюсь | приста́вимося, приста́вимось, приста́вимся |
| 2 особа | приста́вишся | приста́витеся, приста́витесь |
| 3 особа | приста́виться | приста́вляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| приста́влячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | приста́вився, приста́вивсь | приста́вилися, приста́вились |
| жін. р. | приста́вилася, приста́вилась | |
| сер. р. | приста́вилося, приста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| приста́вившись | ||