| приточи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | приточи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приточі́мо, приточі́м | |
| 2 особа | приточи́ | приточі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приточу́ | прито́чимо, прито́чим |
| 2 особа | прито́чиш | прито́чите |
| 3 особа | прито́чить | прито́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | приточи́в | приточи́ли |
| жін.р. | приточи́ла | |
| сер.р. | приточи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прито́чений | ||
| Безособова форма | ||
| прито́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| приточи́вши | ||