| причини́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зачинитися нещільно) | ||
| Інфінітив | причини́тися, причини́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | причи́ниться | причи́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | причини́вся, причини́всь | причини́лися, причини́лись |
| жін.р. | причини́лася, причини́лась | |
| сер.р. | причини́лося, причини́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| причини́вшись | ||