| | |
| причіпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | причіпля́тися, причіпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | причіпля́ймося, причіпля́ймось |
| 2 особа | причіпля́йся, причіпля́йсь | причіпля́йтеся, причіпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | причіпля́тимуся, причіпля́тимусь | причіпля́тимемося, причіпля́тимемось, причіпля́тимемся |
| 2 особа | причіпля́тимешся | причіпля́тиметеся, причіпля́тиметесь |
| 3 особа | причіпля́тиметься | причіпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | причіпля́юся, причіпля́юсь | причіпля́ємося, причіпля́ємось, причіпля́ємся |
| 2 особа | причіпля́єшся | причіпля́єтеся, причіпля́єтесь |
| 3 особа | причіпля́ється | причіпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| причіпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | причіпля́вся, причіпля́всь | причіпля́лися, причіпля́лись |
| жін. р. | причіпля́лася, причіпля́лась |
| сер. р. | причіпля́лося, причіпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| причіпля́вшись |
