| проблища́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проблища́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | проблищи́ть | проблища́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проблища́в | проблища́ли |
| жін.р. | проблища́ла | |
| сер.р. | проблища́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проблища́вши | ||