| пробо́єць – іменник чоловічого роду | ||
| (пробій) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пробо́єць | пробо́йці |
| родовий | пробо́йця | пробо́йців |
| давальний | пробо́йцю, пробо́йцеві | пробо́йцям |
| знахідний | пробо́єць | пробо́йці |
| орудний | пробо́йцем | пробо́йцями |
| місцевий | на/у пробо́йці, пробо́йцю | на/у пробо́йцях |
| кличний | пробо́йцю* | пробо́йці* |
| [діал.] |