| пробу́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пробу́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробу́джуймо | |
| 2 особа | пробу́джуй | пробу́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́джуватиму | пробу́джуватимемо, пробу́джуватимем |
| 2 особа | пробу́джуватимеш | пробу́джуватимете |
| 3 особа | пробу́джуватиме | пробу́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробу́джую | пробу́джуємо, пробу́джуєм |
| 2 особа | пробу́джуєш | пробу́джуєте |
| 3 особа | пробу́джує | пробу́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробу́джував | пробу́джували |
| жін. р. | пробу́джувала | |
| сер. р. | пробу́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пробу́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| пробу́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| пробу́джувавши | ||