| | |
| прова́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прова́дитися, прова́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прова́дитиметься | прова́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прова́диться | прова́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прова́дячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прова́дився, прова́дивсь | прова́дилися, прова́дились |
| жін. р. | прова́дилася, прова́дилась |
| сер. р. | прова́дилося, прова́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прова́дившись |
