| | |
| прова́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прова́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прова́рюймо |
| 2 особа | прова́рюй | прова́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прова́рюватиму | прова́рюватимемо, прова́рюватимем |
| 2 особа | прова́рюватимеш | прова́рюватимете |
| 3 особа | прова́рюватиме | прова́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прова́рюю | прова́рюємо, прова́рюєм |
| 2 особа | прова́рюєш | прова́рюєте |
| 3 особа | прова́рює | прова́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прова́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прова́рював | прова́рювали |
| жін. р. | прова́рювала |
| сер. р. | прова́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прова́рюваний |
| Безособова форма |
| прова́рювано |
| Дієприслівник |
| прова́рювавши |
