провокати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | провокати́вний | провокати́вна | провокати́вне | провокати́вні |
родовий | провокати́вного | провокати́вної | провокати́вного | провокати́вних |
давальний | провокати́вному | провокати́вній | провокати́вному | провокати́вним |
знахідний | провокати́вний | провокати́вну | провокати́вне | провокати́вні |
орудний | провокати́вним | провокати́вною | провокати́вним | провокати́вними |
місцевий | на/у провокати́вному, провокати́внім | на/у провокати́вній | на/у провокати́вному, провокати́внім | на/у провокати́вних |