| провокува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | провокува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | провоку́ймо | |
| 2 особа | провоку́й | провоку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провокува́тиму | провокува́тимемо, провокува́тимем |
| 2 особа | провокува́тимеш | провокува́тимете |
| 3 особа | провокува́тиме | провокува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провоку́ю | провоку́ємо, провоку́єм |
| 2 особа | провоку́єш | провоку́єте |
| 3 особа | провоку́є | провоку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| провоку́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| провоку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | провокува́в | провокува́ли |
| жін. р. | провокува́ла | |
| сер. р. | провокува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| провоко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| провоко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| провокува́вши | ||