проволо́чений1 – дієприкметник | ||||
(протягнений) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | проволо́чений | проволо́чена | проволо́чене | проволо́чені |
родовий | проволо́ченого | проволо́ченої | проволо́ченого | проволо́чених |
давальний | проволо́ченому | проволо́ченій | проволо́ченому | проволо́ченим |
знахідний | проволо́чений, проволо́ченого | проволо́чену | проволо́чене | проволо́чені, проволо́чених |
орудний | проволо́ченим | проволо́ченою | проволо́ченим | проволо́ченими |
місцевий | на/у проволо́ченому, проволо́ченім | на/у проволо́ченій | на/у проволо́ченому, проволо́ченім | на/у проволо́чених |