провізори́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | провізори́чний | провізори́чна | провізори́чне | провізори́чні |
родовий | провізори́чного | провізори́чної | провізори́чного | провізори́чних |
давальний | провізори́чному | провізори́чній | провізори́чному | провізори́чним |
знахідний | провізори́чний, провізори́чного | провізори́чну | провізори́чне | провізори́чні, провізори́чних |
орудний | провізори́чним | провізори́чною | провізори́чним | провізори́чними |
місцевий | на/у провізори́чному, провізори́чнім | на/у провізори́чній | на/у провізори́чному, провізори́чнім | на/у провізори́чних |
[діал.] |