| провінці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | провінці́йний | провінці́йна | провінці́йне | провінці́йні |
| родовий | провінці́йного | провінці́йної | провінці́йного | провінці́йних |
| давальний | провінці́йному | провінці́йній | провінці́йному | провінці́йним |
| знахідний | провінці́йний, провінці́йного | провінці́йну | провінці́йне | провінці́йні, провінці́йних |
| орудний | провінці́йним | провінці́йною | провінці́йним | провінці́йними |
| місцевий | на/у провінці́йному, провінці́йнім | на/у провінці́йній | на/у провінці́йному, провінці́йнім | на/у провінці́йних |
| [рідко] | ||||