| прогарто́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прогарто́вуваний | прогарто́вувана | прогарто́вуване | прогарто́вувані |
| родовий | прогарто́вуваного | прогарто́вуваної | прогарто́вуваного | прогарто́вуваних |
| давальний | прогарто́вуваному | прогарто́вуваній | прогарто́вуваному | прогарто́вуваним |
| знахідний | прогарто́вуваний, прогарто́вуваного | прогарто́вувану | прогарто́вуване | прогарто́вувані, прогарто́вуваних |
| орудний | прогарто́вуваним | прогарто́вуваною | прогарто́вуваним | прогарто́вуваними |
| місцевий | на/у прогарто́вуваному, прогарто́вуванім | на/у прогарто́вуваній | на/у прогарто́вуваному, прогарто́вуванім | на/у прогарто́вуваних |