| прогартува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогартува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогарту́ймо | |
| 2 особа | прогарту́й | прогарту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогарту́ю | прогарту́ємо, прогарту́єм |
| 2 особа | прогарту́єш | прогарту́єте |
| 3 особа | прогарту́є | прогарту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогартува́в | прогартува́ли |
| жін.р. | прогартува́ла | |
| сер.р. | прогартува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прогарто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прогарто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прогартува́вши | ||