| прогарча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогарча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогарчі́мо, прогарчі́м | |
| 2 особа | прогарчи́ | прогарчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогарчу́ | прогарчимо́, прогарчи́м |
| 2 особа | прогарчи́ш | прогарчите́ |
| 3 особа | прогарчи́ть | прогарча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогарча́в | прогарча́ли |
| жін.р. | прогарча́ла | |
| сер.р. | прогарча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогарча́вши | ||