| прого́люватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прого́люватися, прого́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прого́люймося, прого́люймось | |
| 2 особа | прого́люйся, прого́люйсь | прого́люйтеся, прого́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прого́люватимуся, прого́люватимусь | прого́люватимемося, прого́люватимемось, прого́люватимемся |
| 2 особа | прого́люватимешся | прого́люватиметеся, прого́люватиметесь |
| 3 особа | прого́люватиметься | прого́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прого́лююся, прого́лююсь | прого́люємося, прого́люємось, прого́люємся |
| 2 особа | прого́люєшся | прого́люєтеся, прого́люєтесь |
| 3 особа | прого́люється | прого́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прого́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прого́лювався, прого́лювавсь | прого́лювалися, прого́лювались |
| жін. р. | прого́лювалася, прого́лювалась | |
| сер. р. | прого́лювалося, прого́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прого́лювавшись | ||