| прого́нич – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | прого́нич | прого́ничі |
| родовий | прого́нича | прого́ничів |
| давальний | прого́ничу, прого́ничеві | прого́ничам |
| знахідний | прого́нич | прого́ничі |
| орудний | прого́ничем | прого́ничами |
| місцевий | на/у прого́ничі, прого́ничу | на/у прого́ничах |
| кличний | прого́ничу* | прого́ничі* |