| прогрохо́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прогрохо́чений | прогрохо́чена | прогрохо́чене | прогрохо́чені |
| родовий | прогрохо́ченого | прогрохо́ченої | прогрохо́ченого | прогрохо́чених |
| давальний | прогрохо́ченому | прогрохо́ченій | прогрохо́ченому | прогрохо́ченим |
| знахідний | прогрохо́чений, прогрохо́ченого | прогрохо́чену | прогрохо́чене | прогрохо́чені, прогрохо́чених |
| орудний | прогрохо́ченим | прогрохо́ченою | прогрохо́ченим | прогрохо́ченими |
| місцевий | на/у прогрохо́ченому, прогрохо́ченім | на/у прогрохо́ченій | на/у прогрохо́ченому, прогрохо́ченім | на/у прогрохо́чених |
| [техн.] | ||||