| прогріши́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогріши́тися, прогріши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогріші́мося, прогріші́мось, прогріші́мся | |
| 2 особа | прогріши́ся, прогріши́сь | прогріші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогрішу́ся, прогрішу́сь | прогрішимо́ся, прогрішимо́сь, прогріши́мся |
| 2 особа | прогріши́шся | прогрішите́ся, прогрішите́сь |
| 3 особа | прогріши́ться | прогріша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогріши́вся, прогріши́всь | прогріши́лися, прогріши́лись |
| жін.р. | прогріши́лася, прогріши́лась | |
| сер.р. | прогріши́лося, прогріши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прогріши́вшись | ||