прогу́лянковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прогу́лянковий | прогу́лянкова | прогу́лянкове | прогу́лянкові |
родовий | прогу́лянкового | прогу́лянкової | прогу́лянкового | прогу́лянкових |
давальний | прогу́лянковому | прогу́лянковій | прогу́лянковому | прогу́лянковим |
знахідний | прогу́лянковий | прогу́лянкову | прогу́лянкове | прогу́лянкові |
орудний | прогу́лянковим | прогу́лянковою | прогу́лянковим | прогу́лянковими |
місцевий | на/у прогу́лянковому, прогу́лянковім | на/у прогу́лянковій | на/у прогу́лянковому, прогу́лянковім | на/у прогу́лянкових |