| продиктува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | продиктува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | продикту́ймо | |
| 2 особа | продикту́й | продикту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | продикту́ю | продикту́ємо, продикту́єм |
| 2 особа | продикту́єш | продикту́єте |
| 3 особа | продикту́є | продикту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | продиктува́в | продиктува́ли |
| жін.р. | продиктува́ла | |
| сер.р. | продиктува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| продикто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| продикто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| продиктува́вши | ||