| продиференціюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | продиференціюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | продиференцію́ймо | |
| 2 особа | продиференцію́й | продиференцію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | продиференцію́ю | продиференцію́ємо, продиференцію́єм |
| 2 особа | продиференцію́єш | продиференцію́єте |
| 3 особа | продиференцію́є | продиференцію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | продиференціюва́в | продиференціюва́ли |
| жін.р. | продиференціюва́ла | |
| сер.р. | продиференціюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| продиференційо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| продиференційо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| продиференціюва́вши | ||