| продовгува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | продовгува́тий | продовгува́та | продовгува́те | продовгува́ті |
| родовий | продовгува́того | продовгува́тої | продовгува́того | продовгува́тих |
| давальний | продовгува́тому | продовгува́тій | продовгува́тому | продовгува́тим |
| знахідний | продовгува́тий, продовгува́того | продовгува́ту | продовгува́те | продовгува́ті, продовгува́тих |
| орудний | продовгува́тим | продовгува́тою | продовгува́тим | продовгува́тими |
| місцевий | на/у продовгува́тому, продовгува́тім | на/у продовгува́тій | на/у продовгува́тому, продовгува́тім | на/у продовгува́тих |