| прожа́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прожа́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прожа́рмо | |
| 2 особа | прожа́р | прожа́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прожа́рю | прожа́римо, прожа́рим |
| 2 особа | прожа́риш | прожа́рите |
| 3 особа | прожа́рить | прожа́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прожа́рив | прожа́рили |
| жін.р. | прожа́рила | |
| сер.р. | прожа́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прожа́рений | ||
| Безособова форма | ||
| прожа́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| прожа́ривши | ||