прожа́рити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прожа́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прожа́рмо | |
2 особа | прожа́р | прожа́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прожа́рю | прожа́римо, прожа́рим |
2 особа | прожа́риш | прожа́рите |
3 особа | прожа́рить | прожа́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прожа́рив | прожа́рили |
жін.р. | прожа́рила | |
сер.р. | прожа́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
прожа́рений | ||
Безособова форма | ||
прожа́рено | ||
Дієприслівник | ||
прожа́ривши |