| прожури́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прожури́тися, прожури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прожурі́мося, прожурі́мось, прожурі́мся | |
| 2 особа | прожури́ся, прожури́сь | прожурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прожурю́ся, прожурю́сь | прожу́римося, прожу́римось, прожу́римся |
| 2 особа | прожу́ришся | прожу́ритеся, прожу́ритесь |
| 3 особа | прожу́риться | прожу́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прожури́вся, прожури́всь | прожури́лися, прожури́лись |
| жін.р. | прожури́лася, прожури́лась | |
| сер.р. | прожури́лося, прожури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прожури́вшись | ||