прозаї́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прозаї́чний | прозаї́чна | прозаї́чне | прозаї́чні |
родовий | прозаї́чного | прозаї́чної | прозаї́чного | прозаї́чних |
давальний | прозаї́чному | прозаї́чній | прозаї́чному | прозаї́чним |
знахідний | прозаї́чний, прозаї́чного | прозаї́чну | прозаї́чне | прозаї́чні, прозаї́чних |
орудний | прозаї́чним | прозаї́чною | прозаї́чним | прозаї́чними |
місцевий | на/у прозаї́чному, прозаї́чнім | на/у прозаї́чній | на/у прозаї́чному, прозаї́чнім | на/у прозаї́чних |