| прозгуча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (прозвучати) | ||
| Інфінітив | прозгуча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прозгучи́ть | прозгуча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прозгуча́в | прозгуча́ли |
| жін.р. | прозгуча́ла | |
| сер.р. | прозгуча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прозгуча́вши | ||