прока́зувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | прока́зувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прока́зуймо | |
2 особа | прока́зуй | прока́зуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прока́зуватиму | прока́зуватимемо, прока́зуватимем |
2 особа | прока́зуватимеш | прока́зуватимете |
3 особа | прока́зуватиме | прока́зуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прока́зую | прока́зуємо, прока́зуєм |
2 особа | прока́зуєш | прока́зуєте |
3 особа | прока́зує | прока́зують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
прока́зуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | прока́зував | прока́зували |
жін. р. | прока́зувала | |
сер. р. | прока́зувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прока́зувавши |