| прока́тний1 – прикметник | ||||
| (від: прокат – надання в тимчасове користування) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прока́тний | прока́тна | прока́тне | прока́тні |
| родовий | прока́тного | прока́тної | прока́тного | прока́тних |
| давальний | прока́тному | прока́тній | прока́тному | прока́тним |
| знахідний | прока́тний, прока́тного | прока́тну | прока́тне | прока́тні, прока́тних |
| орудний | прока́тним | прока́тною | прока́тним | прока́тними |
| місцевий | на/у прока́тному, прока́тнім | на/у прока́тній | на/у прока́тному, прока́тнім | на/у прока́тних |