| прокача́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (стати рівним; переміститися) | ||
| Інфінітив | прокача́тися, прокача́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокача́ймося, прокача́ймось | |
| 2 особа | прокача́йся, прокача́йсь | прокача́йтеся, прокача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокача́юся, прокача́юсь | прокача́ємося, прокача́ємось, прокача́ємся |
| 2 особа | прокача́єшся | прокача́єтеся, прокача́єтесь |
| 3 особа | прокача́ється | прокача́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокача́вся, прокача́всь | прокача́лися, прокача́лись |
| жін.р. | прокача́лася, прокача́лась | |
| сер.р. | прокача́лося, прокача́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокача́вшись | ||