| прокві́тлий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокві́тлий | прокві́тла | прокві́тле | прокві́тлі |
| родовий | прокві́тлого | прокві́тлої | прокві́тлого | прокві́тлих |
| давальний | прокві́тлому | прокві́тлій | прокві́тлому | прокві́тлим |
| знахідний | прокві́тлий, прокві́тлого | прокві́тлу | прокві́тле | прокві́тлі, прокві́тлих |
| орудний | прокві́тлим | прокві́тлою | прокві́тлим | прокві́тлими |
| місцевий | на/у прокві́тлому, прокві́тлім | на/у прокві́тлій | на/у прокві́тлому, прокві́тлім | на/у прокві́тлих |
| [розм.] | ||||