прокле́юваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прокле́юваний | прокле́ювана | прокле́юване | прокле́ювані |
родовий | прокле́юваного | прокле́юваної | прокле́юваного | прокле́юваних |
давальний | прокле́юваному | прокле́юваній | прокле́юваному | прокле́юваним |
знахідний | прокле́юваний, прокле́юваного | прокле́ювану | прокле́юване | прокле́ювані, прокле́юваних |
орудний | прокле́юваним | прокле́юваною | прокле́юваним | прокле́юваними |
місцевий | на/у прокле́юваному, прокле́юванім | на/у прокле́юваній | на/у прокле́юваному, прокле́юванім | на/у прокле́юваних |