| прокляту́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прокляту́щий | прокляту́ща | прокляту́ще | прокляту́щі |
| родовий | прокляту́щого | прокляту́щої | прокляту́щого | прокляту́щих |
| давальний | прокляту́щому | прокляту́щій | прокляту́щому | прокляту́щим |
| знахідний | прокляту́щий, прокляту́щого | прокляту́щу | прокляту́ще | прокляту́щі, прокляту́щих |
| орудний | прокляту́щим | прокляту́щою | прокляту́щим | прокляту́щими |
| місцевий | на/у прокляту́щому, прокляту́щім | на/у прокляту́щій | на/у прокляту́щому, прокляту́щім | на/у прокляту́щих |
| [розм.] | ||||