| проко́втувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́втувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́втуймо | |
| 2 особа | проко́втуй | проко́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́втуватиму | проко́втуватимемо, проко́втуватимем |
| 2 особа | проко́втуватимеш | проко́втуватимете |
| 3 особа | проко́втуватиме | проко́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́втую | проко́втуємо, проко́втуєм |
| 2 особа | проко́втуєш | проко́втуєте |
| 3 особа | проко́втує | проко́втують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́втуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́втував | проко́втували |
| жін. р. | проко́втувала | |
| сер. р. | проко́втувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́втувавши | ||