| проко́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́вуватися, проко́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́вуймося, проко́вуймось | |
| 2 особа | проко́вуйся, проко́вуйсь | проко́вуйтеся, проко́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́вуватимуся, проко́вуватимусь | проко́вуватимемося, проко́вуватимемось, проко́вуватимемся |
| 2 особа | проко́вуватимешся | проко́вуватиметеся, проко́вуватиметесь |
| 3 особа | проко́вуватиметься | проко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́вуюся, проко́вуюсь | проко́вуємося, проко́вуємось, проко́вуємся |
| 2 особа | проко́вуєшся | проко́вуєтеся, проко́вуєтесь |
| 3 особа | проко́вується | проко́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́вувався, проко́вувавсь | проко́вувалися, проко́вувались |
| жін. р. | проко́вувалася, проко́вувалась | |
| сер. р. | проко́вувалося, проко́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́вувавшись | ||