| проколо́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проколо́тися, проколо́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проколі́мося, проколі́мось, проколі́мся | |
| 2 особа | проколи́ся, проколи́сь | проколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проколю́ся, проколю́сь | проко́лемося, проко́лемось, проко́лемся |
| 2 особа | проко́лешся | проко́летеся, проко́летесь |
| 3 особа | проко́леться | проко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проколо́вся, проколо́всь | проколо́лися, проколо́лись |
| жін.р. | проколо́лася, проколо́лась | |
| сер.р. | проколо́лося, проколо́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проколо́вшись | ||