проколо́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | проколо́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | проколі́мо, проколі́м | |
2 особа | проколи́ | проколі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | проколю́ | проко́лемо, проко́лем |
2 особа | проко́леш | проко́лете |
3 особа | проко́ле | проко́лють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | проколо́в | проколо́ли |
жін.р. | проколо́ла | |
сер.р. | проколо́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
проко́лений, проко́лотий | ||
Безособова форма | ||
проко́лено, проко́лото | ||
Дієприслівник | ||
проколо́вши |