| проко́люватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | проко́люватися, проко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проко́люймося, проко́люймось | |
| 2 особа | проко́люйся, проко́люйсь | проко́люйтеся, проко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́люватимуся, проко́люватимусь | проко́люватимемося, проко́люватимемось, проко́люватимемся |
| 2 особа | проко́люватимешся | проко́люватиметеся, проко́люватиметесь |
| 3 особа | проко́люватиметься | проко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проко́лююся, проко́лююсь | проко́люємося, проко́люємось, проко́люємся |
| 2 особа | проко́люєшся | проко́люєтеся, проко́люєтесь |
| 3 особа | проко́люється | проко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | проко́лювався, проко́лювавсь | проко́лювалися, проко́лювались |
| жін. р. | проко́лювалася, проко́лювалась | |
| сер. р. | проко́лювалося, проко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проко́лювавшись | ||