| прокопти́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокопти́тися, прокопти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | прокопти́ться | прокоптя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокопти́вся, прокопти́всь | прокопти́лися, прокопти́лись |
| жін.р. | прокопти́лася, прокопти́лась | |
| сер.р. | прокопти́лося, прокопти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокопти́вшись | ||