| проко́пчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | проко́пчений | проко́пчена | проко́пчене | проко́пчені |
| родовий | проко́пченого | проко́пченої | проко́пченого | проко́пчених |
| давальний | проко́пченому | проко́пченій | проко́пченому | проко́пченим |
| знахідний | проко́пчений, проко́пченого | проко́пчену | проко́пчене | проко́пчені, проко́пчених |
| орудний | проко́пченим | проко́пченою | проко́пченим | проко́пченими |
| місцевий | на/у проко́пченому, проко́пченім | на/у проко́пченій | на/у проко́пченому, проко́пченім | на/у проко́пчених |