| прокорми́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (прогодувати; витратити на годування – арх.) | ||
| Інфінітив | прокорми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокормі́мо, прокормі́м | |
| 2 особа | прокорми́ | прокормі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокормлю́ | проко́рмимо, проко́рмим |
| 2 особа | проко́рмиш | проко́рмите |
| 3 особа | проко́рмить | проко́рмлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокорми́в | прокорми́ли |
| жін.р. | прокорми́ла | |
| сер.р. | прокорми́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проко́рмлений | ||
| Безособова форма | ||
| проко́рмлено | ||
| Дієприслівник | ||
| прокорми́вши | ||