| прокорота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прокорота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокорота́ймо | |
| 2 особа | прокорота́й | прокорота́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокорота́ю | прокорота́ємо, прокорота́єм |
| 2 особа | прокорота́єш | прокорота́єте |
| 3 особа | прокорота́є | прокорота́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокорота́в | прокорота́ли |
| жін.р. | прокорота́ла | |
| сер.р. | прокорота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокорота́вши | ||